біда

біда
I -и́, ж.
1) Нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; нещастя, лихо. || Несприятливі, важкі умови, труднощі, неприємності. || у знач. присудк. сл. Погано кому-небудь, лихо, нещастя з кимсь.
••

На біду́ — на нещастя, на лихо.

2) заст. Провина, шкода.

II -и, ж.
Двоколісний однокінний візок на одну або дві особи.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем сделать НИР

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»