біда

I -и́, ж.

1) Нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; нещастя, лихо. || Несприятливі, важкі умови, труднощі, неприємності. || у знач. присудк. сл. Погано кому-небудь, лихо, нещастя з кимсь.

••

На біду́ — на нещастя, на лихо.

2) заст. Провина, шкода.

II -и, ж.

Двоколісний однокінний візок на одну або дві особи.